«Собор не повинен залишитися "паперовим", а стати "практичним"»

«Собор не повинен залишитися "паперовим", а стати "практичним"»:
інтерв’ю з Владикою Ярославом (Прирізом), заступником Голови IV сесії Патріаршого Собору УГКЦ

У серпні відбудеться IV сесія Патріаршого Собору Української Греко-Католицької Церкви «Молодь у Церкві ІІІ тисячоліття». Ми звернулися до заступника Голови Собору Преосвященного Владики Ярослава (Приріза) з проханням роз'яснити деякі питання, що стосуються проведення Собору.

Преосвященний Владико Ярославе, розкажіть, будь-ласка, нашим читачам про значення Патріаршого Собору в житті Церкви.

Знаєте, на важливість Собору вказує вже слово, яке в слов'янських мовах вживається на означення цієї церковної інституції. Термін «собор» вказує на те, що йдеться про зібрання Церкви. Грецьке слово «екклезія», яке у Святому Письмі та Отців Церкви вживається на позначення Церкви, теж означає «зібрання». Тому Собор - це особливий спосіб вираження Церкви, яка є зібранням предстоячого перед Богом Народу Божого.

Патріарший Собор прагне відродження Церкви і тіснішої спільності її членів. Це - дорадчий орган Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви у найважливіших її справах та місії. Собор має на меті допомагати Главі нашої Церкви, Синоду Єпископів, єпархіям та іншим інституціям УГКЦ краще пізнавати реальність життя своїх вірних, пристосовувати різні форми апостоляту і їх методи до теперішньої ситуації в світі.

Делегатами Патріаршого Собору є представники єпархій Української Греко-Католицької Церкви з України і у світі. Це єпископи, священики, монахи і миряни. Тому Патріарший Собор УГКЦ – особлива нагода для членів нашої Церкви ще раз відчути себе єдиним організмом, що охоплює ієрархію і мирян по всьому світі.

Яку мету ставить перед собою IV сесія Патріаршого Собору?

Основна мета цієї сесії Патріаршого Собору визначена у її назві - «Молодь у Церкві ІІІ тисячоліття». Наша Церква планує осмислити становище молоді у Церкві, виходячи з тих умов і викликів, які ставить перед нами сучасний світ.

Знаєте, часом можна почути сатиричний вислів: «Молодість - це вік, коли хочеш змінити світ, а зрілість - коли усвідомлюєш, що світ уже змінив тебе». Це дуже страшні слова. Вони не повинні справджуватися у житті. Думаю, що ми маємо прикласти всі зусилля, щоб так не сталося, і щоб наша молодь змогла зреалізувати ті високі ідеали та покликання, які вона відчуває.

Хочу наголосити, що наша Церква покладає великі надії на молодь. Молоді люди у Церкві мають особливе покликання – вони повинні стати її рушійною силою. І не тільки тому, що це наше завтрашнє майбутнє, а тому, що сьогодні це середовище людей з великим потенціалом планів і сподівань. Думаю, що і Церква, і суспільство покликані допомогти зреалізувати цей потенціал.

В той же ж час, хочу зауважити, що не йдеться про ідеалізацію молоді. Ми свідомі того, що часто за великими очікуваннями щодо молоді стоїть не завжди оптимістична дійсність. Не можна заперечувати той факт, що сучасна молодь є відкритою на такі важливі людські цінності, як справедливість, чесність, надія на майбутнє і на власні сили, мир, братерство, солідарність, пошана до природи, в тому числі й прагнення духовності. Можна сказати про те, що вона є відкрита на більш глибоке життя, ніж те, яке їй пропонує сучасний світ дорослих.

Однак часто молоді люди є сповнені тривог, розчарувань, турбот і страхів, бо не бачать, як зреалізувати себе за існуючих умов. Мусимо констатувати також, що наша молодь потрапляє у полон типових для її віку спокус. На жаль, першими жертвами духовної і культурної кризи, яка охопила сучасний світ, стають представники молодого покоління. Спрагла до пізнання чогось нового і полишена на саму себе молода людина схильна почути і здійснити першу-ліпшу пропозицію і таким чином наражається на небезпеку потрапити у пастку.

За таких умов Українська Греко Католицька Церква прагне допомогти молоді. Саме тому ми збираємося на Соборі, щоб провести аналіз актуального стану молоді в Церкві та суспільстві. Хочу підкреслити, що йдеться про Патріарший Собор, а тому буде обговорено ситуацію не тільки в Україні, але й у світі. Наша Церква на цьому соборі, крім делегатів з України, хоче почути делегатів з США, Канади, Австралії, Бразилії, Аргентини, європейських країн тощо і дізнатись про основні проблеми та запити молоді всюди, де вона має своїх вірних.

На основі аналізу актуального стану молоді ми плануємо накреслити можливі шляхи вирішення існуючих проблем і викликів сучасного світу. Основне завдання нашої Церкви на цьому соборі буде знайти шляхи допомоги молоді у пошуку сенсу життя, у розкритті свого творчого потенціалу, у здійсненні правильного вибору, у реалізації свого покликання, у розкритті краси служіння Богові й ближнім.

Якщо говорити більш конкретно – сподіваюсь, що делегати собору запропонують нові форми і методи євангелізації молоді у ІІІ тисячолітті. Це допоможе Главі нашої Церкви та Синоду Єпископів опрацювати та затвердити програму душпастирства молоді Української Греко-Католицької Церкви.

Владико, ви назвали основну мету і завдання цієї сесії Патріаршого Собору, а за яких умов можна буде сказати, що Собор був успішний?

Знаєте, під час проходження Собору у центрі зали засідань стоїть Євангеліє. Це знак невидимої присутності Христа серед учасників Собору. Східню ікону Зіслання Святого Духа на апостолів ще називають іконою церковного собору. Цим хочу сказати, що Собор Церкви – не таке собі зібрання людей, які зібралися поговорити про щось і прийняти якесь рішення. Це не збори і не Верховна Рада. Делегати Собору, збираючись на пленарних засіданнях і у групах є свідомими того, що крім слухання один одного вони покликані вслухатись у слова невидимо присутнього Христа. Це дуже важливий момент. Людську мудрість слід «заправити» – як сіллю – Божою мудрістю. Тому собор проходитиме у молитовній атмосфері. Великою мірою успішність Собору буде зумовлена тим, наскільки його делегати будуть відкритими на дію в них Святого Духа.

Проте, не слід думати, що пасивне покладання на Бога і його допомогу вирішить усі наші проблеми. Я б тут відзначив три головні етапи цієї сесії Патріаршого Собору : підготовка, перебіг і практичне застосування рішень Собору.

Щодо першого. Погодьтеся, що за ці декілька днів у серпні нам не вдасться обговорити і вирішити всі глобальні питання, які стосуються молодіжної сфери. Синод нашої Церкви був свідомий того. Тому перед IV сесією Патріаршого Собору було проведено велику підготовчу роботу. Для цього були проведені соціологічні дослідження, по всіх єпархіях проводилися Єпархіальні Собори, був організований з'їзд молодіжних організацій... Тому делегати, приїжджаючи на Патріарший Собор, вже мають уявлення про стан нашої молоді в Україні і на поселеннях. На соборі їх головним завданням буде почути один одного та проаналізувати, які проблеми і запити молоді у різних регіонах України і світу є спільними, а які відмінними, і на цій основі випрацювати спільну позицію і способи виконання поставлених завдань.

Щодо перебігу самого Собору, то хочу сказати, що ми намагалися організувати його роботу таким чином, щоб якнайкраще виконати поставлені на нього завдання. Делегати працюватимуть на пленарних засіданнях і в групах. На засіданнях делегати будуть мати нагоду почути доповіді і співдоповіді по головних питаннях, які стосуватимуться ситуації серед сучасної молоді, стану молодіжного душпастирства нашої Церкви, бачення шляхів покращення ситуації… Проте, переконаний, що найбільш цінним для делегатів буде досвід праці у групах. Ми передбачили 6 таких груп, які зосередяться на таких сферах, як духовне виховання, соціальне служіння, освіта, молодіжні організації, душпастирство, екуменічні питання.

Проте, підготовка і перебіг Собору не матимуть ніякого реального значення, якщо напрацьовані питання та пропозиції не знайдуть реального втілення у щоденному церковному житті. Іншими словами, Собор не повинен залишитися «паперовим», а стати «практичним». Забігаючи наперед, скажу, що для реалізації цього, під час роботи Собору я особисто наполягатиму на необхідності вироблення чіткого плану поетапного впровадження рішень Собору у життя нашої Церкви.

Знаємо, що після закінчення Собору у Києві планується проведення Християнського форуму. Яка відмінність між Собором і форумом?

На Собор, як я вже сказав, з'їжджаються делегати – визначені єпархіальним єпископом представники єпархій нашої Церкви, а також відповідальні за певні служіння на рівні цілої нашої Церкви. Вони братимуть участь у роботі Собору і матимуть право голосу, запрошені також експерти та гості.

Форум молоді проводиться на закінчення Собору і задуманий Секретаріатом Собору як його логічне продовження. Це – з'їзд усіх бажаючих молодих людей, на якому вони матимуть змогу зустрітись разом, поговорити про свої проблеми, запропонувати своє бачення розв'язання певних питань. Переконаний, що усі присутні матимуть чудову нагоду відчути атмосферу собору: ми готуємо молитовну програму, нічні чування. Крім того передбачена культурні заходи: екскурсії по визначних місцях Києва, концерт сучасних естрадних виконавців й інші цікаві ініціативи.

Особливим чином хочеться відзначити ще один важливий аспект форуму. На відміну від Собору, на якому зберуться делегати тільки від нашої Церкви, на форум ми запросили і молодь від інших християнських Церков. Тому сподіваємось, що цей захід стане виявом т.зв. «практичного екуменізму», коли ми вже тепер, у щоденній діяльності, являємо майбутню єдність Церкви, якої ще слід досягти. Сподіваємось, що на форумі у Києві своєю спільною молитвою і зустрічами молодь в черговий раз наголосить церковним провідникам про необхідність відновлення церковної єдності.

Щиро дякуємо за відповіді!

Я теж вдячний за спілкування і, користаючись нагодою, хочу попросити про молитву за успішне проведення IV сесії Патріаршого Собору та форуму. Крім того, через вас ще раз звертаюся до молодих людей із закликом взяти активну участь у молодіжному Форумі, який відбудеться у м. Києві 18 – 19 серпня 2007 року.

Розмовляв о. Ігор Яців